Порушення при призначенні податкової перевірки призводить до визнання її незаконною

Верховний суд України при розляді справи № 21-425а14 висловив правову позиції щодо наслідків, які спричиняють порушення при призначеннні податкової перевірки.

Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 ПК, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Як зазначено у пункті 79.1 зазначеної вище статті, документальна невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Підстави для визнання недісним договору дарування

  Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України 11.11.2015 р. винесла постанову у справі № 6-1124цс15,  у який висловила наступну правову позицію.

Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (частина перша статті 229 ЦК України).

Проте, при вирішенні справи необхідно встановити: чи продовжує проживати позивачка у спірному будинку, чи відбулася фактична передача будинку згідно умов договору дарування (зокрема передача ключів), чи здійснює позивачка особисто оплату комунальних послуг. З'ясування зазначених обставин та їх належна оцінка мають значення для вирішення питання про те, чи дійсно дарувальниця мала на меті безоплатну передачу обдарованій свого будинку у власність на противагу її тверджень про те, що спірний будинок є її єдиним місцем проживання.

Как рассчитать пеню за просрочку уплаты алиментов. Позиция Верховного суда.

Верховный Суд Украины на заседании Судебной палаты по гражданским делам 25 ноября 2015 года рассмотрел дело № 6-2022цс15 о взыскании пени за просрочку уплаты алиментов.

При рассмотрении была сформулирована следующая правовая позиция. Согласно статье 196 СК при возникновении задолженности по вине лица, обязанного уплачивать алименты по решению суда, получатель алиментов имеет право на взыскание неустойки (пени) в размере 1 % от суммы неуплаченных алиментов за каждый день просрочки. Размер неустойки может быть уменьшен судом с учетом материального и семейного положения плательщика алиментов.

Верховный суд: Расписка должна содержать обязательство вернуть долг

Верховный Суд Украины на заседании Судебной палаты по гражданским делам 11 ноября 2015 года рассмотрел дело № 6-1967цс15 о взыскании долга по договору займа.

При рассмотрении была сформулирована следующая правовая позиция. В соответствии со статьей 1046 ГК по договору займа одна сторона (заимодавец) передает в собственность другой стороне (заемщику) деньги или другие вещи, определенные родовыми признаками, а заемщик обязуется возвратить заимодавцу такую же сумму денег (сумму займа) или такое же количество вещей того же рода и качества. Договор займа считается заключенным с момента передачи денег или других вещей, определенных родовыми признаками.

В подтверждение заключения договора займа и его условий, согласно части второй статьи 1047 ГК, может быть представлена расписка заемщика или иной документ, удостоверяющие передачу ему заимодавцем определенной денежной суммы или определенного количества вещей.

Кроме того, частью первой статьи 1049 ГК установлено, что по договору займа заемщик обязан вернуть сумму займа в срок и в порядке, которые предусмотрены договором.

Итак, расписка как документ, подтверждающий долговое обязательство, должна содержать условия получения заемщиком в долг денег с обязательством их возврата и дату получения средств.

В пересматриваемом деле из расписки, заключенной 25 января 2008 года, следует, что 30 июля 2007 года в г. Киеве ответчиком получено от истца 1 500 тыс. долларов США для выкупа земельного участка. Расписка о получении денежных средств не содержит обязательства об их возврате. Таким образом, суды не установили настоящей правовой природы заключенного между сторонами договора и пришли к ошибочному выводу о заключении договора займа.